За чередою в двір підкрався вечір,
приніс осінній смуток і туман,
заозера прикривши шаллю плечі
схиливши низько місяць на паркан.
Вечірні згасли сутінки поволі
завмерло все - і люди,і сади,
враз місяць заблищав кріз шат тополі,
сповивши сяйвом осені сліди.
Корови в стійлах затишно зітхають
жують духмяне сіно у пітьмі,
лиш тихі звуки потягів лунають,
а лісу стихли голоси німі.
В заозера двори приплівся вечір
і плавно перетік у тиху ніч
потримав земляків моїх за плечі
і вклався спати на нічліг на піч.
Приліг і вечір,у дворі,край хати,
хай з днем відійдуть смуток і жалі,
яке це благо-просто засинати
під тихий шепіт рідної землі.
жовтень 2026
О.Чубенко-Карпусь.
За чередою в дв р пришкульгав веч р
© Copyright: Чубенко Саня Карпусь, 2026
Свидетельство о публикации №126100702560
Свидетельство о публикации №126100702560
Рецензии