4. 1. Моим Зачепылянам Харьковськой обл

Поема Як люди женятся. в пяти диях /1.2.3.4.5./

1-а дія.

Як люди женяться та як вони живуть,Вам тут присіває латунний дзвінок.
З незапам'ятних часів також повелось зачепилівські парубки вибирали собі жінку У сусідньому селі-Миколаївці. Остап хлопець був моторний І не раз ходив в село, придивився закохався у Марію Гунадзівну і висока і струнка,чорнобрива,білолиця гарна буде молодиця,мабуть добре пощастило конкурентам усім на диво і недовго міркували,шлюб свій весело зіграли,там гуляло пів села, після чорна доля у Марії пролягла.Чоловік Остап був жадний та сварливий як пеня,лупцював свою Марію майже він щодня.Про це і буде в поемі річ,життя Марії як чорна ніч. В дитячі роки був патронатом в колгоспі Красний партизан прожиткове забезпечення я там получав.Жив на квартирі у дяді Остапа вулиця Довгалівка третя хата з краю А звідки не знаю Пам'ять дірява як стара халява. А ти знаєш,я 'знаю зліва біля місточка як ідеш на Миколаївку. Остап ох забіяка,гуляка він був. П'ятидесяток давно промайнуло, а він ввесь білявий ночами по вдовам бродив,а син його Микола за батьком по п'ятам ходив і вдовицям молодицям. ніч'ю темною каменюкою вікна стіклив тим самим батькові душу солив з гулянки Остап приходив додому злющие к чорт і був ввесь на взводі жінці Мрії лікував зуби в вуглі на комоді.
Злість свою треба кому-то віддать Марія тут рядом її треба топтать. 11.08 26 рік.