Каштан в кишенi
Тепленьку курточку свою,
Та перебрати теплі шарфи.
О, міль зловила нальоту!
І як вона там опинилась,
Прокралася в пухнастий рай?
Отже, на чому зупинилась?
От пам'ять стала, постривай...
Ага, ось куртка темно-синя —
Прокинься, досить бачить сни.
Вдягнула — личить, знов богиня —
Так завжди буде восени.
А що там сховано в кишені?
Монетка, фантик і каштан...
Дивлюсь на ці скарби у жмені,
Як на веселий талісман.
І спогади завирували —
Як ми гуляли під дощем.
Асфальт каштани прикрашали...
І відгукнувся теплий щем.
Каштан лакований, важкенький
Блищав під краплями дощу.
Іди до мене, мій маленький,
Цукерку хочеш? Пригощу.
А ще монетка у кишені —
Не сумуватимеш в пітьмі...
Веселі будуть теревені...
А потім будуть вихідні...
А може, підемо гуляти
У парку під сумним дощем?
За враженнями полювати.
Домовились? Тоді ідем!
Свидетельство о публикации №126100505125
Доброго мирного вечора
Саша
Александр Рютин 06.10.2026 19:08 Заявить о нарушении