Рiдна мова
Цвіте, цвіте рідна мова
Всіх народів і племен,
Де шанують Боже слово
І Христа – серед імен!
Де пишаються не чином,
Ані славою людей,
Ані сваркою злочинной –
Будь то Єлин, будь Юдей.
І погодьтеся, будь ласка –
Знає надто немовля:
«Це – Ісус», «Це – хрест», «Це – Пасха»,
«Це – свята Його земля…»
Так дитинку вчили мати,
Батько рідний. Віч – на – віч.
Варто нам язик «ламати»
На негідну, брудну «тіч?»
Хто живє із суперечек,
Не вгамуя язика,
Позабруднився, як глечік:
Його «розповідь» гірка.
«І важка його розмова».
«І складна…» - Та й не кажіть!
Розчините «двір» до слова:
«Добрі люди, не тужіть!»
Та збирайтесь на весілля –
До найкращого життя.
Наповняйте слово - сіллю
І ласкавим почуттям».
Розцвітає людне братство
Словом Господа Христа.
Рідна мова – це багатство:
Щиро дякують уста!
1997 г.
Свидетельство о публикации №126100500015