Там, де нас уже нема
Та давно вже зів;яли у вазі твої улюблені квіти - як , і мої почуття до тебе
Пробач , що може був занадто вибагливий до тебе
Що може іноді не довіряв
Я тебе кохав чисто та щиро - та на всі твої мінуса , я закривав очі руками
Я може не був сильно красивий , може навіть розумний занадто
Я тобі присвячував книги , ти присвятила себе іншим рукам
Я довго шукав причину твоїх певних дій
Чому між нами - пішло все не так
Знаєш…а я більше тебе вже не чекаю…
Не хочу тебе - я кожну ніч
Тобі про мене може колись нагадають вірші - які я для тебе писав
Про тебе мені нагадують рани - які ти на моєму серці й тілі залишила назавжди.
Викарбовано назавжди твоє ім;я
На кожній клітині мого бездиханного тіла
Я йшов до дна поруч з тобою - без тебе я знову злітаю
Може колись між нами стане все тихо
І я зможу забути тебе
Я зможу знову нормально кохати
І в шторм перестану до тебе плисти
Багато чого лишилось між ночі
За закритими від світу дверми
Історію нашу - закрили від себе
Ніби нас , і не було ніколи
Були з тобою по різні боки , бо різні береги моря
Я тобі присвячую вірш , а ти свої сльози лиши шторму морському
Я тобі більше не вірю , а час розмиє поміж нами сліди
Я більше тебе вже не чекаю…прощавай , назавжди між нами погасла любов
Свидетельство о публикации №126100403430