Жовтень
Красунчик Жовтень – справжній ловелас,
Таких, мабуть, немає в цілім світі.
Щодня міняє шати! А прикрас
Не полічити: царські, розмаїті!
Як поцілунок, сонячний шафран,
Багрянець і янтар, немов обійми!
Спокусливі і квіти, і бур’ян,
І грона горобини за ворітьми.
Удень тепло дарує, а вночі
Стає, на жаль, байдужим, непомітним.
А вранці знову шати золоті
Одягне і з’являється розкішним.
Поглянеш, чарівник, ну справжній маг!
Немовби сторінки, гортає листя,
Приємний і охочий до розваг,
Кружляє в танці, сяє, як зірниця.
Згадаю пізню осінь і в ту ж мить
Від смутку і тривоги замерзаю.
І серце, як приречене, щемить…
Чи витримаю розпач? Я не знаю…
© Copyright: Галина Чехута, 2026
Свидетельство о публикации №126100301809
Свидетельство о публикации №126100301809
Рецензии