Писати вірші – це як дихати,
Але потрібно трохи і змудрувати.
Щоб писати не тільки про те що болить,
А й про те , що нашу душу веселить.
Так, як літнє сонечко вложило
У вересневі яблука любов
Для того, щоб коли ми їх вживали
В душі ми відчували ту любов.
Адже без любові усім
Дуже сумно жити на світі.
І це знають не тільки дорослі ,
А навіть маленькі діти.
І щоб вони несли її в своїй душі
Через усе своє життя.
І коли вже будуть дорослими,
Щоб не покидало їх це почуття.
2.10.2026
Писати вирши це як дихати
© Copyright: Матрёна Донченко -Дидок, 2026
Свидетельство о публикации №126100204905
Свидетельство о публикации №126100204905
Рецензии