3. Моим Зачепылянам Харьковськой обл
До нас гості мандрували ми їх щиро зустрічали,як заведено,
пучок солі, паляниця, .вишиваний рушничок,пляшка домашнього міцного з бурячихи самогону-якщо п'ємо на посошок. Пісні наші мелодичні,чарівні переймали іноземці -німці, франці,італьянці і ходили внас по селам,та по різних в нас містах,їм .ласкала вуха звуки кобзи, пісня Кобзаря, як почують звуки кобзи прямо аж біжать,щоб послухати там пісню і мотив цей перейняти,а приїхавши додому на українські мотиви свої пісні там складать. Получалося не хило в італьянців особливо. На весь світ вони співають,свій театр /Ла Скала утворяють і про вчителя забули Перепендю бандуриста, який грає та сміється, то сльозами ввесь заллється. Він співав про Україну її долю нещасливу, про народ свій привітний,роботящий не лидащий, та про те як турок бузувір життя людям перевів,лях чванливий кров пускав, усі жили витягав, половці та кримці молодь у полон водили. Дітей,стариків нещадно гнітили...
Українська наша мова хай дзвенить на висоті. Пісні наші мелодичні,чарівні нехай линуть по землі, щоб їх чули добрі люди....,а погані- .’.згинуть всюди.
10.08.26.
Свидетельство о публикации №126100201900