Звучить мелодія душі,
Мрійлива, ніжна і натхненна,
Вона, немов вода джерельна,
У дощові осінні дні.
Хто написав оцей мотив
Про глибину чуття земного,
Стрімкого, чистого, палкого,
Чий розум цю красу створив?..
З яких криниць черпав свій дар?
Де він окрилення знаходив,
Щоб у душі збудити подив
І погасити дум нуар*?
Без умовлянь і сильних слів
Втішає музики звучання,
Є в ньому ласка і благання,
І незагасний серця спів.
Не має музика завад,
Не визнає вона кордонів,
В ній стільки різних обертонів,
Безмежний пристрасті заряд!
Лунає музика душі
І заглушає всі незгоди,
Сяйливим подихом свободи
Рятує в миті крижані…
*Нуар (тут) – почуття песимізму.
Звучить мелодiя душi
© Copyright: Галина Чехута, 2026
Свидетельство о публикации №126100201715
Свидетельство о публикации №126100201715
Рецензии