***
Тихо падає листя багряне та жовте,
Спить земля у полоні осіннього сну,
І змиває туман залишкИ позолоти,
І несе Покрова нам святу тишину.
Опускається небо на зранені плечі,
Вітер шепче молитви в німій глушині,
Омофором Марія у лагідний вечір
Загортає наш біль і тривоги сумні…
Це не просто серпанок над сонним сив-яром,
Це пречиста опіка і ніжне тепло,
Щоб у серці, що плакало ніччю від жаху,
Знов надією світлою все зацвіло.
Лине осінь златава, благальна і чиста,
Кожну душу торкає чарівне крило,
Просить Діва Марія у небі пречистім,
Щоб над світом блаженим розтануло зло.
Вона стелить свій захист на кожній хатині,
Де чекають і вірять, попри пласти лещат,
Щоб лишилась земля наша миром вповита,
І святий омофор її вік захищав.(©)
***
Писано в перший день місяця жовтня в славетний рік 2026 від Р.Х. під музику славетного Й.С. Баха та його Арії на струні Соль.
У Покрови Пресвято Богородиц
© Copyright: Инга Хар, 2026
Свидетельство о публикации №126100105811
Свидетельство о публикации №126100105811
Рецензии