Балада мiннезингера

       БАЛАДА МІННЕЗИНҐЕРА

З легенд стародавніх, що шепчуть ліси,
З’являється образ твій, в кроні краси,
Де Райн котить хвилі зелені й німі,
І скелі ховаються в синьому сні.

Там ельфи танцюють у місячну ніч,
Троянди цвітуть біля замкових віч,
А ти, моя ладо, на кручі стоїш,
І золотом кіс серце воя ятриш.

Той голос – немов спів чарівних ундин,
Що манить плавця у безодню глибин.
Всі знають, що в цих таємничих очах –
Є солод і смерть, і мій зоряний шлях.

Я – лицар любові, що втратив свій щит,
А погляд твій – меч, що долає мій світ.
Та казка скінчається плачем струни:
Ти – сон дивоніжний, що зник восени.

                Павло Гай-Нижник
                29 вересня 2026 р.

* Міннезинґер (від німецького Minnesinger – буквально «співець любові»: від Minne – любов та Singer – співець) – німецький середньовічний лицарський поет-музика, який створював та виконував твори куртуазної (лицарської) лірики у XII–XV століттях. Куртуазна лірика міннезинґерів склалася під впливом поезії романських трубадурів і труверів. Головними темами німецького міннезанґу є служіння Дамі, висока любов, переживання ліричного героя