Я п’ю осінній чай, смачний, духмяний,
Над ним димок здіймається туманний.
Він трохи гіркуватий, як життя,
Та як втішає смак цього пиття!
Заварений з дощів і листопадів,
З грибів, серпанків, фантастичних планів,
Він спокушає сонячним теплом,
А як смакує з липовим медком!
Осінній чай у миті непогоди
Дарує стільки кайфу і свободи,
У ньому чари мрій, палких жадань
І навіть обнадійливих прощань.
Душа осіння в дивнім ароматі
Аж світиться промінням благодаті…
Чай надихає, збуджує жагу,
Журливу заспокоює струну.
Осiннiй чай
© Copyright: Галина Чехута, 2026
Свидетельство о публикации №126092908808
Свидетельство о публикации №126092908808
Рецензии