Писатиму вірші або дурниці —
За вусик смикну кущик полуниці.
Перо спіймаю хитрої сороки,
Скасую всі умовності і строки.
У вітерця позичу ніжну ноту
Та примотаю до електродроту —
Увечорі ввімкнуться ліхтарі —
Співати нота стане угорі,
Як пташечка чи миле кошеня,
Щоб добрі сни прийшли до Ірпеня.
А ще сховаю у торбинку сміх
Та буде він, звичайно, не для всіх —
Як ліки, тож прийміть столову ложку
І виринайте із нудьги потрошку.
А ще знайду рецепт варення з кави.
«Як не буває? Мабуть, Ви лукава
І хочете мою спаплюжить мрію».
А я зварю, я впевнена, зумію.
І впевнена: воно усіх здивує.
Йой, дрібки кардамону в нім бракує...
Що ж, авторка недоліки врахує —
Цей аромат всіх просто зачарує!
Рецепт мій — то бешкетниці уява,
Але він заслужив оцінки «Браво!»
29.09.26
Варення з кави
© Copyright: Наталия Рыбальская, 2026
Свидетельство о публикации №126092904163
Свидетельство о публикации №126092904163
Рецензии