Не питай мене чом я мовчу,
Не питай чому зараз я плачу,
Я отих сльоз, як ти не хочу,
Але сльози текуть, як побачу.
Як побачу, що робить вiйна,
Все тремтить в мене знову вiд жаху,
Щойно крила вiдрiзали птаху,
А у чому у птаха вина?
Як би очi у бога були,
Як би мiг вiн життя захистити,
Щоб не гибли нi старцi, нi дiти,
Серед вогнищ, та серед смiття.
Я запалюю знову свiчу,
Я молюся за тебе, ще поки,
Щоб скорiше вже час цей жорстокий,
Закiнчивсь, i мир це почув.
Я запалюю знову свiчу
© Copyright: Александр Невидомый 2, 2026
Свидетельство о публикации №126092902404
Свидетельство о публикации №126092902404
Рецензии