Не стрiляйте по лелекам...

Білий птах розправив крила,
Пташеня гукає!
Він його у цьому світі 
Доброму навчає…

На високій, на тополі
Ранок зустрічає,
Все село, з свого гніздечка,
Кожен день вітає…

Синку мій, поглянь навколо,
Як життя буяє!
У вишневому садочку
Соловей співає…

Там за обрієм…, далеко
Сонечко сідає,
То все є наш край зелений,
Він межі не має…

Ти не бійся, мій рідненький,
Перший раз злітаєш!
Всі страхи, в своєму серці, 
Вірю, що здолаєш…

Над полями, де тополя,
Вітерець гуляє,
Те пташеня, рішучим кроком,
Із гнізда стрибає…

То нестримно, то повільно
Крилами махає…,
Разом з батьком, в синім небі,
Землю оглядає.

Тож той батько, птах розумний,
Людську долю знає!
Над ставком та над хатами
Гучно закликає:

«Тих, хто нищить правду й волю -
Небо проклинає…».
Не стріляйте по лелекам,
Богом заклинаю!

Щоби злидні не чіпали
Й лихо оминало!
Щоб пісні співали люди
Тай горя не знали…

29 вересня, 2026 рік


Рецензии