Старий кравець щось креслить на папері,
А на столі і шовк, і оксамит.
А я тихенько підглядаю в двері -
В його майстерні дивний колорит:
Машинка старовинна з візерунком
Чугунного мережива ;- жива.
Як шиє, то співає досить лунко,
Неначе дражнить співом цвіркуна.
Важкенька праска парою шепоче,
Нитки яскраві, голок цілий ряд.
А ножиці розкроюють охоче
Якийсь неперевершений наряд -
Вечірня сукня осені в дарунок -
Така, що гідна навіть королев.
Кравцю ж - легкий повітріний цілунок
Та оплески розчулених дерев.
А я зберу всі клаптики-обрізки
Та попрошу на пам'ять їх забрать.
І розішлю всім друзям, як листівки,
Аби про осінь теплу нагадать...
В майстернi старого кравця
© Copyright: Наталия Рыбальская, 2026
Свидетельство о публикации №126092804379
Свидетельство о публикации №126092804379
Рецензии