Чар вна мелод скрипки

Немов ходив по замкненому колу,
де рвав на шмаття душу інструмент,
вслухався у тужливу музу кволу
в благословення й спокою момент.

Концерт скінчився,стихла ніжна скрипка,
завіси впав вечірній оксамит,
акордів залишилась в серці дрібка,
що блиснула і зникла в одну мить.

Лишивши крісла порожнечі залу,
де ще жило відлуння голосів,
душа,що щойно в просторі літала
знов поверталась на причал часів.

Не чути більше ніжних звуків соло,
та й рампи згасли золоті вогні,
мелодія,що линула так кволо
лишила стільки спогадів мені.

Футляр закрився мов чарівна брама
сховавши тайну музики краси,
спи скрипко,відпочинь,прекрасна дама,
забувши про смичок і голоси.

Маестро змив з обличчя творчу втому,
сховав свій інструмент у темноту,
і розійшлися глядачі додому
лишивши в серці ноту золоту.

Чекайте часу скрипка і баси
і оплесків відлуння в коридорі
я ніс у серці іскорку краси
в обійми ночі,де палають зорі.

вересень 2026
О.Чубенко-Карпусь.