***

УЧИТЕЛЬКО МОЯ
Пам’яті Марії Григорівни Біляк

Куплет 1
Знов осінь тихо листям шелестить,
І школа оживає уяві.
Заходите до класу, як колись,
Спокійна, мудра і ласкава.

Ви нас учили не лише книжкам —
Учили бути щирими людьми.
І стільки світла залишили нам,
Що крізь роки маєм що нести.

Куплет 2
Я класний керівник - як і Ви,
Перед класом вперше я стояла.
Та подумки верталася туди,
Де Ви колись мудро наставляли.

І в кожну непросту мою хвилину
Я міркувала : «Як вчинили б Ви?»
І бачила про вас як  картину:
«Люби дітей. Вір. І бережи».


Вас вже немає поруч на Землі,
Та Ви живете в пам’яті Душі.
І як голос ваш дзвінко зазвучить…
Я знову  учениця хоч на мить

Маріє Григорівно,  за любов —
Що дарували мудрість знов і знов-
Подяка за терпіння і тепло.
Бо все, що ви посіяли , зросло.

А четверо із нас пішли у вчителі,
Несучи Ваше світло по Землі.
Ми дітям віддавали те тепло,
Що ви посіяли- і в нас воно зросло.

За терпіння, за мудрість, тепло,
За добро, що в серці зросло,
Я вклоняюсь усім учителям
За науку, За світло вічна шана вам