Сьогодні знов збирав гриби у лісі
серед трави в низенькім сосняку,
в чагарниковій зарості узлісся
натрапив я на пляшку коньяку.
Незнаю,як в траві помітив пляшку?,
бо я на неї ледь не наступив
злетіла із ліщини сіра пташка,
де хтось грибну заначку загубив.
Хотів коньяк я власнику віддати
кричав,що навіть чуло все село,
мав навіть намір грибників догнати,
та повертати нікого було.
Та ну його,життя таке в солому,
бо сам давно спиртного вже не п'ю,
подумав-заберу коньяк додому,
а може об цеглину розіб'ю?.
Мене палило каяття по тому,
хоч я не алкоголік,не маньяк,
проте з відром маслят ябрів додому
пробачте,що збрехав вам про коньяк.
Поему про коньяк склав для співзвуччя,
для рими і гармонії вірша,
а Вам бажаю всім благополуччя,
бо читача обожнює душа.
вересень 2026
О.Чубенко-Карпусь.
Коньяк
© Copyright: Чубенко Саня Карпусь, 2026
Свидетельство о публикации №126092704577
Свидетельство о публикации №126092704577
Рецензии