Загубитись в тобі - мабуть, я був неправий
Коли обрав до тебе цей шлях.
Ти розчинила мене - наче краплю вина
І мої слова загубились у твоїх очах.
Я говорив - та здається , що це було дарма
Бо для тебе вони вже нічого не значать.
А я закохався…і втратив себе
Немов голови в мене не було ніколи.
Ти стала думкою в кожному дні
Ти стала тишею в кожній розмові.
І я вже не знаю - де справжній я
А де - лише той , хто потонув у любові.
Загубитись в тобі - мабуть була моя найбільша помилка
Та вдруге я цей шлях не оберу.
Ти залишилась там , де закінчилась яскрава ілюзія
А я забрав себе , і більше не повернусь.
Вiдлуння
© Copyright: Андрей Раков, 2026
Свидетельство о публикации №126092700447
Свидетельство о публикации №126092700447
Рецензии