Несказане вчора

Я буду з тобою крізь сніги , і рясні дощі
Крізь довгі дороги , крізь ночі й сильні плачі.
Я буду з тобою - назавжди , й завжди
Навіть коли поміж нами - ступають інші сліди.
Між нами давно вже зруйнований міст
Та серце до тебе знаходить свій хист.
Я блукав поміж ночі , губився в густій імлі
Та все ж повертався до тебе в думках і землі.
Я прийду до тебе крізь вітер , і грім
Крізь холодні зливи , крізь простір чужий.
Нехай змінює небо свої кольори
Я буду з тобою до самої зорі.
Ні! Я більше тебе не люблю
Не мрію про тебе , не кличу , не жду.
Я хочу прийти в обійми твої - та дарма: як шкода , що в них більше немає тепла
Я з тобою хотів - один раз , і навіки
Та ти відчинила для інших повіки.
Ти душу відкрила чужим на порозі
А я залишився один на дорозі - посеред темної ночі
Чомусь ти у мене часом викликаєш залежність
Чомусь завжди я поринаю в думки про тебе
Я тільки на берег ступив - та знову пірнаю
Бо в морі думок про тебе - я потопаю.
Я тільки виплив - хотів відпустити
Та знову до тебе почав я гребти.
Немов би не можна тебе не любити
Немов би без тебе не можна мені.
Дороги горять , і падає міст , що колись наші серця звів до одного
Я пішов , і ти вже пішла - дороги горять , падає міст , і зникають сліди
І більше не хочу ні слів , ні вини
Ми просто загубились серед нічної тиші
Ти - там , де твої починаються сни
А я - там , де догорають наші мости.