Я давно у життя закохався
у ранкові тумани й росу,
в кожен день,що так щиро почався
в цю прросту івеличну красу.
Я закоханий в шелест тополі
в сині очі далеких небес
у осінніх дерев віти голі
в дивовижний цей віт із чудес.
Я давно у життя закохався,
хоч воно не завжди до ладУ,
часто падав,але підіймався
попри муки,страждання,біду.
Воно вчило дивитись на сльози,
гартувало вогнем і дощем,
та я йшов крізь сніги і морози
залишивши печаль,біль і щем.
Я давно у життя закохався
його трунок смакую до дна,
в дивовижну красу увібрався,
де панує одвічна весна.
Без любові прожитине можна,
бо життя моя гавань і ціль,
Богу вдячний за вірність тотожну
за уроки,за радість і біль.
Та не треба мені забаганок
тільки б бачити сонце Святе,
лиш зустріти б з усмішкою ранок,
милуватись,як липа цвіте.
вересень 2026
О.Чубенко-Карпусь.
Я давно у життя закохався
© Copyright: Чубенко Саня Карпусь, 2026
Свидетельство о публикации №126092704315
Свидетельство о публикации №126092704315
Рецензии