В на лезi дощу

Zmlkni, kriku i ticho —
V mori, v poli i v mesici.
Pod chladnym sepotem hvezd
Ma duse byla na ostri deste.

A kapky padaly s vinem,
V zajeti prikrytem ledem
Jsem zapomnela na davnou nadeji.
Ale ja jsem vstala a odesla,
Aniz bych se ohledela na jeji ciny.

Rostla duse a rostla jsem i ja,
Ale uz bez tebe, mila.
Ve vnitrnim klidu a v tichu,
Ve versich, bez boure a boje,
Plnily se sny.
Jako ukolebavka roje.

Vesmir vlidne promlouval:
„Neboj se, bud se mnou.
Kamkoliv by te duse vedla,
Vzdy te podporim bez boje.“

Chci, abys vedela,
Ze jsem tu — v temnote i ve svetle.
Budu te milovat,
Bdejici i ve snu.

Kolem je ticho,
Nebo drime, daruje svetu ukolebavky.
Jsem svobodna —
V tichu, bdejici nebo ve snu,
A znovu jsem v tichu,
Hvezdy planou nad domovem.

Jsem svobodna — ptak v raji.
Jsem svobodna — v pohadce, v nebesich.
Jsem svobodna… Jsem svobodna…
A sama sebou.

L.S.20.09.2026


В на лезі дощу:

Замовкни, крик і тиша —
В морі, в полі і в місяці.
Під холодний шепіт зір
Моя душа була на лезі дощу.

І краплі падали з вином,
Полоном покриває кригою,
Забувши колишню надію.
Але я встала й пішла,
Не озираючись на її дії.

Росла душа, і я росла,
Але вже без тебе, мила.
У затишку та в тиші,
У віршах, без шторму й бою,
Сповнювалися мрії,
Мов колискова пісня рою.

І Всесвіт лагідно промовляв:
«Не бійся, будь зі мною.
Куди б тебе душа не вела,
Завжди підтримаю без бою».

Хочу, щоб ти знала,
Що я тут — і в темряві, і в світлі.
Тебе любити буду я,
Наяву і уві сні.
Навколо — тиша,
Небо дрімає, дарує світу колискові.

Я вільна —
У тиші, наяву або уві сні,
І знову я в тиші,
Зорі палають над домівкою.

Я вільна — птиця в раю.
Я вільна — у казці, в небесах.
Я вільна… Я вільна…
Й сама собою.
                Л.С.20.09.2026