Як би ти знав... Та звідки тобі знати,
Як терпнуть у душі моїй думки.
Як серце б'ється у сталеві грати
І завмирає болем крізь віки.
Як би ти чув, як стогіном у тишу
Вливаються відвертості слова,
Твій образ залишаючи у віршах...
Та тьмарить світ завія снігова.
Не знаєш ти нічого. Та й не треба.
Не перейти нездОлану межу.
А в тім, що так самотньо жить без тебе,
Про те тобі ніколи не скажу.
Як би ти знав
© Copyright: Валентина Осипенко, 2026
Свидетельство о публикации №126092702798
Свидетельство о публикации №126092702798
Рецензии
Чудовий вірш, Валентино! Я начебто про себе прочитала. Мені сподобався один чоловік, але це все тримаю в собі, у своїх думках. Навіть склала вірша про то. Хай хоча б у моїх мріях все це оживає.
Дякую за роботу.
Соня Арутюнова 28.09.2026 01:31 • Заявить о нарушении
Дякую за роботу.
Соня Арутюнова 28.09.2026 01:31 • Заявить о нарушении
Спасибі, Софіє! Нехай Вам щастить і на душі буде лагідно, і натхнення нехай не полишає Вас за будь яких обставин! З повагою!
Валентина Осипенко 28.09.2026 08:24 Заявить о нарушении
Валентина Осипенко 28.09.2026 08:24 Заявить о нарушении
На это произведение написаны 3 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.