Густіє мла… Осіння з вітром злива
Сьогодні цілий день не утиха.
Повисла над домами хмара сива
І смутком все навкруг оповила.
І серцю важко, і нудьга, як хвиля,
Що море колихає у прибій,
Здається, що на груди давить гиря
І знищує всі паростки надій.
Сплітаються у джгут нитки образи,
Зникає віра у сяйливі дні,
Так важко без кінця усе прощати
І жити у настирливий пітьмі.
Чи буде край? Предвидіти не можна…
Де обгориш, цього не зна ніхто.
Сьогодні й Осінь, горда і вельможна,
Постійно сіє розпачу зерно.
Життя, на жаль, буває надто вперте
І в серці залишає рваний слід.
Так хочеться струсити все бентежне,
І розтопити врешті грубий лід.
А осінь що! Немов старанна панна,
Виконує всі задуми свої,
Як завжди, креативна і сучасна,
Працює від зорі і до зорі…
Креативна i сучасна
© Copyright: Галина Чехута, 2026
Свидетельство о публикации №126092702458
Свидетельство о публикации №126092702458
Рецензии