У осені убрання з позолоти,
Оздоблення з дощів і синіх хмар,
В руках несе вітрам шумливі ноти,
І листям устилає тротуар.
Іде вона лугами й болотами,
По пагорбах, дібровах і садах,
Не присідає днями й вечорами,
Фарбує все у горах і степах.
Багато є порадників у неї,
А дощ, мабуть, найкращий асистент,
Він має щонайбільші привілеї,
Частенько заробляє комплімент.
І тіні – в помічницях, і калюжі,
І хмари, і тумани, і сльота,
Холодний грім з грязюкою в подружжі
І навіть чорнобрива ніч глуха.
Уся природа осені підвладна,
Для неї неможливого нема
Азартна, незрівнянна і відважна,
Аж поки не появиться зима…
Вiдважна
© Copyright: Галина Чехута, 2026
Свидетельство о публикации №126092600233
Свидетельство о публикации №126092600233
Рецензии