Солоний туман
На старій карті — нічний проспект,
Холодний глянець, ліхтарний цвіт.
Лишився в пам'яті силует
Моїх важких, але вільних літ.
Сховався Дюк у глухих мішках,
Туман огорне нічний причал.
І всі слова, що були в думках,
Тепер ковтає холодна сталь.
Мій порт і досі ховає ночі,
Привозу скрегіт... і слів нема.
Туман солоний цілує очі,
А з моря тихо надходить пітьма.
Я залишаю нічну дорогу,
Шепочу місту: «Пробач і знай».
Вокзал ховає мою тривогу,
В душі назавжди твій теплий край.
Солоний туман
© Copyright: Кударенко Елена, 2026
Свидетельство о публикации №126092505897
Свидетельство о публикации №126092505897
Рецензии