Дрімає тихо сонний сад,
Блищить новий його наряд.
Тут кожний кущик, ніби страж,
Милує очі цей пейзаж.
Повсюди золото, бурштин
І безліч сяючих перлин.
Захоплений красою світ
Шепоче осені: “Привіт!”
Чарує вогнище калин,
Смолою пахне від ялин,
У хащах криється туман,
А дуб стоїть, немов шаман.
З тоненьких сизих ниточок
Ажур сплітає павучок.
Поринув у дрімоту гай,
Здається, я попала в рай.
Повітря чисте і п’янке,
Немовби зілля рятівне.
Стежини всіяла листва…
А літо згасло, як свіча…
Лiто згасло
© Copyright: Галина Чехута, 2026
Свидетельство о публикации №126092306303
Свидетельство о публикации №126092306303
Рецензии