Рiд свахи

Рід  моєї свахи починається з кантоніста Якова Зверліна. Кантоністи - хлопчики-євреї, яких набирали з єврейських містечок на службу в царську армію.
     В армії їм давали освіту відповідно до здібностей. Там він навчився грамоті. Відслуживши 50 років, женився на вдові, якій було 19 років. Чоловіка її вбили браконьєри, тому що він охороняв ліси графа Потоцького як єгер.
     Після демобілізації Якова призначили писарем Уманського повіту.
     Хоч Яків був набагато старший від дружини, у них народилося 10 дітей. А разом з дітьми дружини вони виростили 11 дітей ( одна дитина померла).
     Всім дітям дали освіту. Всі були хлопчиками. І закінчили Уманське земельне училище з різних спеціальностей.
     Дружина Ганна була художницей. Вона їздила по багатих людях і розмальовувала печі, призьби, колодязі, ворота.
     Їхній старший син Сергій Якович працював агрономом-садоводом. Коли почалася революція, він пішов в армію Будьоного, нагороджений орденом Червоного Прапора, іменною шаблею та червоними революційними шароварами.
     Після закінчення громадянської війни працював агрономом.
Під час другої світової війни німці повісили його на улюбленій. груші. Дерева в його саду викопували спеціальними машинами та вивозили у Німеччину.
     З дружиною у них було шестеро дітей ( четверо синів та дві дочки). Старший син Олександр теж був агрономом, був учасником перших двох виставок ВДНХ у Москві, одержав орден Леніна за хорошу роботу.
     Дружина Олександра Сергійовича була вчителькою. Звалась
Маріаннв Стефанівна Цешковська. 44 роки вона навчала дітей грамоти. Її батько був поляком. Польща належала тоді Росії. Батько Маріанни після закінчення Краківського університету приїхав працювати в Умань. Був начальником вокзалу в Хрестинівці. У Олександра Сергійовича було три дочки. Старша Таїсія Олександрівна закінчила юридичний факультет Київського університету. Все життя пропрацювала слідчим прокуратури у Волинській області. Дослужилася до звання майора юстиції 3 класу. ЇЇ чоловік Вишньов Андрій Степанович загинув у другій світовій війні. Він мав 11 нагород.
     Їхня дочка Лариса Андріївна (моя сваха) закінчила сільськогосподарську академію у Києві і працювала в науково-дослідному інституті ветеринарної медицини у Тернополі.
     Моя сваха згадувала, що Антоній Цешковський таємно одружився на дочці барона Луїзі. Її батько , коли дізнався про це, вигнав її з дому, сказавши: Моя дочка - померла, віддайте її придане сироті!" Але вони прожили разом довго та щасливо. Виростили 5 дітей.
     Луїза виявилася гарною господинею. Розводила корів та забезпечувала молоком та вершками всі кав'ярні Кракова. Синам дали освіту, а донькам - придане.
     Один з предків Цешковських закохався у молоду 16-річну циганку. За це король Польщі вислав його у село і заборонив вивозити циганку на люди. Циганка прожила з ним кілька років, народила четверо дітей. Потім забрала найменшу дитину і втікла з дому. Хоча було це дуже давно, у роду час від часу народжується дитина схожа на циганча.
     Один з предків гарно малював. Граф Потоцький послав його вчитися до Італії на архітектора. Він став одним із архітекторів Софіївського парку в Умані. парку . При будові він одержав травму та осліп. Граф дав йому та його сім'ї вільну. 5 дочок цього родича - всі гарно малювали.
     Тепер гарно малюють і мої обидві онучки.