"Дні поспішають, з листям відлітають,
останній літній промайнув уже.
Додалося турбот пташиній зграї,"-
Невже і справді - це і мій сюжет?
І ось цей день. Багато в нім забарвлень.
Настав, як неминучість, що ж тепер-
віддам усе осінньому туману?
Не страшно. Ти проходь у мій едем.
Пошепчемося, золотоволоса,
мені розкажеш ти про смуток свій,
я розповім про літа відголоски,
про те, чому так жаль минулих днів.
Пройдімося опалим листям саду,
і біди всі обговорімо ми.
Тобі зима грозить, готує саван.
А я? Та ще далеко до зими!
О, осене! Краса твоя вражає!
Та вірю,- не ревнуй, не в цьому суть,
що журавлі, коли про дім згадають,
весну на крилах знову принесуть.
http://stihi.ru/2010/09/07/539
Здрастуй, осене!
© Copyright: Елена Войнаровская, 2026
Свидетельство о публикации №126092306235
Свидетельство о публикации №126092306235
Рецензии