Постземлетрусне
Відстоюємо істину одну,
Що править Всесвітом тепер статичність світу,
З якою всі ми ляжемо в труну.
Самообман і оптимізм - життя гончарство.
І благородно-жертвенна ця роль -
Потрапити у ілюзорне царство,
Де править Голий, начебто, Король.
Світогляд і думки - патріархальні,
(Вам не набридло ще моє ниття?)
І наслідки безжально-аномальні
Вбивають мотивацію життя.
Я, наче, в згоді зі своїм Пегасом,
Та вимовити це - проймає страх:
Не ту країну звати Гондурасом,
Де люди у совку, як у шовках.
Свидетельство о публикации №126092305674