А на вулиці дощ день осінній вмива.
Листя жовте зриває із клена.
Безпорадно в калюжах принишкла трава.
По весняному ніжно-зелена.
По-під стріхи сховались дзвінкі горобці,
Сонце в хмарах понурих сховалось.
Наче стисло життя у ще сильній руці,
Все, що з літа хмільного зосталось.
Не розгледіть в тривогах свого майбуття,
Хід історії й часу невпинний...
Так, напевно, проходить і наше життя -
Через літо у дощик осінній... Показать мень
Дощ
© Copyright: Валентина Комина, 2026
Свидетельство о публикации №126092303904
Свидетельство о публикации №126092303904
Рецензии