Золота осiнь

Валентина Комина
По осені іду, по золотій.
Схвильована й тривогами прингічена.
По цій землі - стражденній і святій,
Що золотом й багрянцями уквітчана.

По осені іду. Іду в життя,
Де перевеслом радощі із бідами.
Несу свій сум разом із каяттям,
Клич журавлиний чую з панахидами...

Змішалося усе... Та все ж вона,
Ця осінь - золотава і усміхнена,
Дарує радість кожен день сповна,
Омріяна, окрилена, осмислена...


© Copyright: Валентина Комина, 2026
Свидетельство о публикации №126092303876
Список читателей / Версия для печати / Разместить анонс / Заявить о нарушении
Другие произведения автора Валентина Комина
Рецензии
Написать рецензию
Дуже гарнi, свiтлi слова, Валентино!
Дякую за вiрш!
З повагою до автора,

Вера Шляховер   31.10.2026 23:25   •   Заявить о нарушении
+ добавить замечания
Написать рецензию     Написать личное сообщение     Другие произведения автора Валентина Комина