Шалений експрес
Ввімкнула осінь фарбами закат
Експрес осінній в зимну даль відчалив
Без права на повернення назад.
Стучать колеса пульсом - но;ві да;ти,
Він все бистріше набирає хід.
Не встигнути той старт відсвяткувати,
Гопак скаженний завірюха літ.
А осінь все наглішає, нахаба!
Як кочегар, що з глузду перепив!
Бо без гальмі;в жене, скажена баба,
І вітер це гони;во підхопив.
Оце ганьба;! Його як зупинити?
Там за вікном - життєвий сабантуй.
Мені б з криниці мудрості іспити,
Пірнути в водоспад прозорих струй.
А у купе на двох - роздача. Карти.
З чортом у підкидного дурака.
Вирують карколомнії азарти -
Кому стрибати з цього літака.
Розклад рве стріху. І тузи; крапле;ні.
І ста;вки - вище в світі не знайти;.
Та шанси в наполе;гливих шале;ні.
Як хитру долю знову обійти.
Проте експрес ніяк не зупинити.
І проку, що ти ви;граєш розклад.
Бо фсеодна;к - ту чашу нам іспи;ти.
Як вріжемося з розгону в снігопад.
З вікна назустріч долі посміхнуся,
Най вітер з листям кожу рве з лиця,
Подивимось, як тільки доберуся -
Куди прямує врешті гонка ця.
А далі - не впервой! Ми вже бували...
Були і покрутіші віражі.
Фінал ганьбі. Та це ми штурмом брали.
І долю підіймали на ножі.
Козак =GrafBorisfen= /Домінікана/
Свидетельство о публикации №126092206919