Як приємно коли бачиш
Плоди своєї праці.
Хоч і тяжко нам вставати
Дуже рано вранці
Та коли зайдеш у погріб
Зразу той біль проходить.
Бо як глянеш на полички
Радість в душі бродить
Тому, що виростили самі,
Своїм болючим мозолем
І не потрібно буде купувати,
Знаєм , що зиму переживемо ,
А по весні знову в руки
То лопату , то сапу .
І не буде в житті скуки
Від такої повсякденної науки.
21.09.2026
Як приемно коли бачиш
© Copyright: Матрёна Донченко -Дидок, 2026
Свидетельство о публикации №126092205733
Свидетельство о публикации №126092205733
Рецензии