Дарую імена погоді:
Дощ буде зватися Віктор.
Не насміхайся з мене, годі —
Він справжній трагік, він актор.
А вітер буде Амадеєм —
Він бард, дотепний витівник.
З собою носить модний плеєр
І по натурі — бунтівник.
А спека Соня пудрить носик —
Збирається піти в бутік.
На повідку у неї оси,
У келиху — вишневий сік.
А завірюху звуть Діана.
У неї лук з запасом стріл.
Палац із льоду десь за ставом,
Кругом — з бурульок частокіл.
Туман — мольфар, а краще Мерлін.
Він начаклує смуток, сплін
І зварить зілля з смаком терпким
З прозорих росяних перлин.
Гроза — Соланж, яскрава, буйна.
У парі з громом, він — Патрік.
Вони танцюють, б'ють у бубни.
А хто сховатися не встиг,
Розділить з ними дикі танці,
Промокнувши аж до кісток...
Ти знов смієшся у альтанці,
Підслухавши мій монолог...
Дарую iмена погодi...
© Copyright: Наталия Рыбальская, 2026
Свидетельство о публикации №126092204494
Свидетельство о публикации №126092204494
Рецензии