Обмовочка по бездне Нц

«Хюстон, у нас проблеми…»… Та ні
Це кажуть Чорти:
Думають що проблемні вони
Да ні, навєрно.
Сіють, сіють вони біди,
Як драконові зуби –
Ясон і тих переорав,
Єслі помне хто:
Кинув камінь в їх кучу –
І склав їх в анклав,
Так самі себе й не розтягли
Пішов до коханої…
Ну почти.
Ті Лупорогі, Псевдоокі, Богзнащо
Наче донне дно. Ну да.
Но жизнь моя – не небо,
Самооцінка – не табель,
Он столи проплакані й на шиї ледь не сліди…
Хандра – мій ключ анігіляції.
Но кажний раз чорти зі мною на Ви,
«журять», як чортів директор школи.
«Штош…»
Раз «Чорти» просять, раз їм побрав
їх Сатана у собі –
На!
Нагло, як просять, по-Подерев’янські-цинічно,
Я їм дам.
І звільняюся від смол,
Вичищаю об лаву на якій сам сижу,
Дякую Диму і Вогню, і Кип’ятку
За сморід, за опік, за пекуче терпіння
І залишу їм територію засмічену.
Чорти кажуть, бо знають що нам треба
Такі цілителі ці чорти,
Якщо мудрості їх науки бачити.
Ну що ж, вибачте, такого дурака
Я даже не про діагноз, а про вашого Анєкдота.
Все лізе Він, та лізе,
Сюди-сюди, до сих-до тих,
Злиться й реагує агрегатно на тенета
щоб кожен міг вкусити Павук*.
Послухав би їх, вони ж дивляться на тебе
Їх очки красиві і повні любві.
Да, жизні наші скотинні й рутинні,
Но і мєсто развітію єсть.
В, буквально, здорове тіло – містить більший дух,
Сили для саморозкриття;
розвивай якось, тренуйся!
Да скушність й онлайн-звички охоту знищують
Но в кажної труби – вільні два входа,
Не забивай – вітер хай летить,
Кружить в твоїй голові гріхом чи тим… - нехай кружить
А потім вилетить,
Даже мухи в стоках знаходять вверх путь.
Кажуть чорти – слухай їх і роби.
Вони 100 раз не повторяють – 64.
Бездна-зєркальце скажи…
Ну, ви поняли.

2026-09-20

*Особенно тонкі Отсилки:
Павук – герой ІгриПрестолів, який уособлював в собі главу розвідки і шпіонажу, сюди і натяк
на всі ці узнавайки…