Шукає осінь затишку в кімнаті,
Гортаю книгу в темному кутку.
Слова застигли, наче в німій страті,
На жовтому і вогкому листку.
Лягли чорнила вицвілим узором,
Між сторінок — засушена краса.
Сховала бабця пам'ять цю прозору,
Коли на плечі падала коса.
І я торкаюсь до її розмови,
Що на полях залишила рука.
Вона пером вела тут знову й знову,
І пам'ять ця — глибока і жива.
Закрию книжку. Вечір за вікном
Хай сіє першу, тиху прохолоду.
Бабусин допис гріє мене знов
І береже від осені й негоди.
Засушена краса
© Copyright: Кударенко Елена, 2026
Свидетельство о публикации №126092006551
Свидетельство о публикации №126092006551
Рецензии