Сьогодні як завжди дме вітер в кишенях
Та що варті гроші, на цьому шляху
На них не придбаєш повітря в легенях
Яке наче крапля у землю суху
Керує процесом хто цим, я не знаю
Чекає Сизифів щодня Еверест
Звичайно як всі, я цей виклик приймаю
Де кожен отримає свій важкий хрест
Авжеж, безумовно занадто тернистий
Із бруду болотного шлях до зірок
удавкой на шиї обставин намисто
Але я наступний щодня роблю крок
Я тут! Я крокую. якщо ви забули.
Так-так, я не в пеклі й не серед святих
Нас міцно тримає в обіймах минуле
Та маєм іти ми до звершеннь нових
за обрієм гаснуть надії і міфи
і час забирає усе без жалю
ми всі від народження майже Сизифи
що тягнуть угору гординю свою
Я знаю, скінчиться колись і ця битва
Та чи спонукає смерть до каяття
Ця пісня не сповідь, вона не молитва
Це сум за даремно прожитим життям
Виклик Сизифа
© Copyright: Сергей Иванов 74, 2026
Свидетельство о публикации №126092003327
Свидетельство о публикации №126092003327
Рецензии