В моїй арбі немає місця суму,
Бо плакати не вмію взагалі
Несуться вгору думи вороні,
Щоб серце виробляло долю струму.
Легка та затісна моя арба,
Минулий день у ній не відшукати.
Тому не озираюсь на утрати
Та не кляну тебе, моя журба.
В моїй арбі зламався запобіжник.
Терпець урвався, лопнула струна.
Хай шелестить листям моя труна,
Щоб я ще помічала дивовижне.
Щоб мій земний казковий персонаж
Був сильним тилом та відкритим серцем.
Тому вібрує на високих герцах
Моя арба та весь мій екіпаж.
Лена Жажкова
18.09.2026.
Моя арба
© Copyright: Елена Жажкова, 2026
Свидетельство о публикации №126091900230
Свидетельство о публикации №126091900230
Рецензии