Ой, в степу попiд горою, де ковил хилився

За мотивами народної пісні «Ой у лісі, лісі під дубом зеленим…»


Ой, в степу попід горою, де ковил хилився,
Старий воїн, козаченько  -  Богу помолився.
Через біль і через стогін слово промовляє,
З рани кров червона струмочками стікає:

«Святий Боже, Святий Кріпкий, змилуйся над нами,
Хто поліг за волю й долю в битвах з ворогами!
Та подай іще прощення, Спасе мій, Благий…»,
Кінь над ним схилився вірний…, сумує вороний ….

Ми пішли у бій за віру, бо правди зло не має,
На рать пекельну і безбожну, на люту вовчу зграю!
Тому б’ються козаченьки з кривавою ордою,
Бо повстала Січ козацька, стоятиме стіною…

Коню вірний… й степ безмежний, час мій вже минає,
Мати Божа, Пресвятая, за людей прохаю!
Щоб тут жив народ у щасті, тай не був рабами,
Вкрий, Пречиста,  край зелений  -  Святими Покровами…

Молю, Діво, не за себе, за дітей благаю,
Хай буде завжди свобода й горе оминає!
Щоб горів вогонь в серцях їх й віра не вмирала: 
Слава Господу Христу, на віки вічні Слава!

Ген зоря небесним сяйвом раптом запалала,
Богородиця з собою козака забрала.
Через біль і тяжкі муки світ цей покидає,
З рани кров його червона краплями стікає…

Ой, в степу попід горою, де ковил хилився,
Лицар мужній, козаченько  -  тихо все молився:
 «Діва Пресвятая, не плачте так за нами,
Не плачте так за нами, пречистими сльозами…».

19 вересня, 2026 рік



Народна пісня «Ой, у лісі, лісі під дубом зеленим…»:

Батько наш  -  отаман, Січ то наша мати,
Ми за нашу віру будемо воювати.
Батько наш  -  отаман, Січ то наша мати,
Ми за нашу віру будемо воювати.

Ой, у лісі, лісі під дубом зеленим
Лежить козаченько тяженько поранений.
Ой, у лісі, лісі під дубом зеленим
Лежить козаченько тяженько поранений.

Ой, лежить він лежить, терпить тяжкі муки
Без лівої ноги, без правої руки.
Ой, лежить він лежить, терпить тяжкі муки
Без лівої ноги, без правої руки.

Та прийшла до нього Діва Пресвятая
І з собой козака в рай забирає.
Та прийшла до нього Діва Пресвятая
І з собой козака в рай забирає.

Ой, козаче – синку, вже навоювався,
Без правої ручки, без ніжки зостався.
Ой, козаче – синку, вже навоювався,
Без правої ручки, без ніжки зостався.

Діва Пресвятая, не плачте за нами,
Не плачте за нами святими сльозами.
Діва Пресвятая, не плачте за нами,
Не плачте за нами святими сльозами.

Батько наш  -  отаман, Січ то наша мати,
Ми за нашу віру будемо воювати.
Батько наш  -  отаман, Січ то наша мати,
Ми за нашу віру будемо воювати.

З ворогом Христовим тай не в згоді жили,
На того антихриста в бій ми вступили.
З ворогом Христовим тай не в згоді жили,
На того антихриста в бій ми вступили.

Чортяки тікали, аж шапки губили,
Козаки за ними постріли били.
Чортяки тікали, аж шапки губили,
Козаки за ними постріли били.

Батько наш  -  отаман, Січ то наша мати,
Ми за нашу віру будемо воювати.
Батько наш  -  отаман, Січ то наша мати,
Ми за нашу віру будемо воювати.

Ой, як козаченьки брата поховали,
На його могилі слова написали.
Ой, як козаченьки брата поховали,
На його могилі слова написали.

На його могилі слова написали:
«Слава Христу Богу, навіки вічні Слава!». 
На його могилі слова написали:
«Слава Христу Богу, навіки вічні Слава!».