На св т я живу не ради слави
не для хвали,що тоне у золі,
не для строфи,овацій і октави,
а щоб лишити пам'ять на землі.
Щоб слід залишить щирої любові,
як догорить земний багаття шлях
щоб благо дарувати в кожнім слові,
хай проростає колосом в серцях.
На світі я живу не ради слави,
а щоб плести мереживо в душі,
не для театру,і не для вистави,
щоб зберегти на спомин вам вірші.
Мені до лаврів байдуже і слави
я вчусь прощати прикрості малі,
Господні споглядаючи устави,
волію слід лишити на землі.
Живу,не ради оплесків й пошани,
іскрюся,щоб не тліти у диму,
щоб словом заліковувати рани
а свої лаври принести Йому.
Та на обличчі знов струмки солоні,
що ледь життя іскриться оберіг
слід на землі-це не фурор на троні,
хоч іскра спалахне,що я зберіг.
вересень 2026
О.Чубенко-Карпусь.
Свидетельство о публикации №126091805302