Мелод я ос ннього кохання

Мелодія осіннього кохання,
де ми з тобою вдвох-лиш ти і я
де стихли всі образи і чекання
в моїй руці тремтить рука твоя.

Хай холод грає на струні розлуки
де тихий смуток осені осів,
та я твої цілую ніжні руки
під тихий шепіт глиці і лісів.

Мелодія осіннього кохання,
де ми з тобою вдвох-лиш ти і я
у краплях злив-старі,палкі признання,
де крізь туман горить душа моя.

Нехай весь світ засипле жовтим лИстом,
нехай навколо стихнуть голоси
ми будем пити вдвох п'янке намисто
хмільної й неймовірної краси.

Мелодія осіннього кохання,
де ми зтобою вдвох-лиш ти і я,
де оживають спалені бажання
а в кожнім звуці лиш твоє ім'я.

Не треба слів-за нас говорить тиша,
а стукіт серця в такт нічним дощам
цю осінь Бог для нас обох колише,
де цілий світ лише належить нам.

Я осінь проводжав біля вагону
і чув її акорди голосні
та лист кружляв під звуки саксофону,
де вітер нам нашіптував пісні.

вересень 2026
О.Чубенко-Карпусь