Не винна я, не винен ти —
Як кажуть, спалені мости.
І ми на різних берегах,
Як на казкових терезах,
Хитаємо самотні сни...
Не в змозі я переплисти —
Ріка між нами наче скло...
Запам'ятаю, як було
Солодко, щемно відчувати
У серці «ніжність» і «кохати»...
Згоріла пристрасть полум'яно.
На ранок марево туману —
Розтанув флер, зів'яли крила.
І я щось наче загубила.
Себе? Довірливість? Надії?
Прикрию очі, темні вії
Прикрасить страз гіркої солі.
Чужі ми приміряли ролі.
Не варто. Не пиши листи.
Тож поцілуй і відпусти.
17.09.26
Не винна я, не винен ти...
© Copyright: Наталия Рыбальская, 2026
Свидетельство о публикации №126091705682
Свидетельство о публикации №126091705682
Рецензии