Смарагдовий оберiг
і жовте листя сипле на пісок,
а серед бурштинОвого плюмАжу
тримається ще зЕлені мисОк.
Сосновий бір, оставлений в облозі
полів пастельно-теплих кольорів,
усУпереч блідій осінній прозі
ще зеленіє і о цій порі.
Все тулиться до літеплІні моря
під тихий шепіт бірюзових хвиль
і та земна ідилія «лавстОрі»
прослалася уже на сотні миль.
У край тепла пішли весна і літо,
сезон відпусток вектор поміняв –
чекає інша половина світу,
та свій вони залишили анклАв.
Тож за пів року без ажіотажу
до неба знов полине колосок,
а нині – осінь в бронзи антуражі
і оберіг – смарагдовий лісОк.
17.09.2026
Свидетельство о публикации №126091701764