Облуда

Сьогодні дав тобі - свободу…
І в бар пішов, як на війну…
Ти що, бармен, мені ллєш воду?!
Ти, охрінів геть?  Не збагну!

Сьогодні дав собі – свободу!
Мобільник тупо замовчав.
То голосив чесним народом...
То хоч би хрюкнув, задзижчав!

Плесни, бармен, щоб я побачив!
Ну, що за чорт! Що за біда!?  …
Неначе ми обидва   зрячі!?
Але ж горілка, як вода!

Мабуть, мене так підкузьмила
твоя любов, сам брат їй чорт,
що у горілки зникла сила…
Хоча горілка – перший сорт…

Об стінку стукну свій мобільник!
Навіщо він мені німий?
Він був душевний кип'ятильник.
Тепер, як ворог  на війні!

Такого я не бачив зроду
ні наяву, ані у сні…
Сьогодні дав собі – свободу…
А нахріна така – мені?!


Рецензии