Облуда
І в бар пішов, як на війну…
Ти що, бармен, мені ллєш воду?!
Ти, охрінів геть? Не збагну!
Сьогодні дав собі – свободу!
Мобільник тупо замовчав.
То голосив чесним народом...
То хоч би хрюкнув, задзижчав!
Плесни, бармен, щоб я побачив!
Ну, що за чорт! Що за біда!? …
Неначе ми обидва зрячі!?
Але ж горілка, як вода!
Мабуть, мене так підкузьмила
твоя любов, сам брат їй чорт,
що у горілки зникла сила…
Хоча горілка – перший сорт…
Об стінку стукну свій мобільник!
Навіщо він мені німий?
Він був душевний кип'ятильник.
Тепер, як ворог на війні!
Такого я не бачив зроду
ні наяву, ані у сні…
Сьогодні дав собі – свободу…
А нахріна така – мені?!
Свидетельство о публикации №126091507650