А я пишу вірші ночами…
і плавлю лобом ночі скло….
Горять вірші в душі свічами,
коли коханню геть темно…
Розмалювали скло морози,
карбують стразами вікно….
А після склом проллються сльози,
як прийде в Світ весні тепло….
Ти знову десь, моє кохання …
Геть манить прірва у політ...
Душа на грані виживання …
Нуль рідкий гелій в ніч струмить...
... дишу на точку замерзання...
... чекаю, що розтане лід...
Абсолютний мiнус
© Copyright: Юджин Папуша, 2026
Свидетельство о публикации №126091507463
Свидетельство о публикации №126091507463
Рецензии