I смуток знову звздрив щастю
Жага струмила в плоть потоки…
І геть знецінились слова
там, де блукають щастя токи…
…де бився гулко пульс в пітьмі,
де щастя так здавалось явним,
де навіть тіні на стіні
прошепотіли, що це славно…
…що я тепер не одинак…
Що до любові знов гріховно
на стислий строк тобою так
я знов засуджений...
.......................Умовно!
Свидетельство о публикации №126091507345