Я бачив диво сьогодення
в тих синіх лагідних очах,
глибини одухотворення,
як неземний до щастя шлях…
З'явилось серцю ясне диво,
торкнулось ніжності крилом,
і серце трепетно зімліло,
моїм закоханим рядком...
Але, на жаль, чудові миті
всотала глиб її очей,
які Світилом в оксамиті,
втонули в магії ночей…
А я, не знаючи, як мушу
цю зберегти чудову мить -
сховав її глибоко в душу…
Хай у вірші вона бринить!
Диво
© Copyright: Юджин Папуша, 2026
Свидетельство о публикации №126091507171
Свидетельство о публикации №126091507171
Рецензии