Ліг золотавий локон
на пісню мармурову
і в неї ненароком
застигла Мить Чудова…
Прибрав великий скульптор
із мармуру все зайве,
залишивши нам суто
краси чудове сяйво…
Він ніжність цього тіла
духовністю помножив,
надавши щастю крила
і Світ цим розтривожив…
Розквітла біла квітка
із мармуру Каррари…
Але була б помилка
щоб Ви не нагадали:
Хай щастя наше хитке,
та Ви і Вас - кохали!
Менует кохання
© Copyright: Юджин Папуша, 2026
Свидетельство о публикации №126091306911
Свидетельство о публикации №126091306911
Рецензии